Національний Університет Біоресурсів і Природокористування України

Гуманітарно-педагогічний факультет.

Бобиляк Дар’я Сергіївна

УНЗ – 14.01 2 р.н.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

Технічні засоби упровадження АСУ в навчальному закладі

Відобразити у звіті наступні питання:
1. Інформація та її роль в управлінських процесах.
2. Принцип дії керуючих і аналогових обчислювальних машин.
3. Основні експлуатаційні характеристики сучасної комп'ютерної техніки.
4. Автоматизовані системи управління; основні підсистеми АСУ.
5. Роль організаційної техніки у вдосконаленні управлінської праці.
6. Перспективи розвитку Інтернету.
7.Роль організаційних структур в управлінні.
8. Переваги і недоліки лінійної і функціональної структури управління.
9. Особливості проходження інформації в різних організаційних структурах.
10. Фактори, що впливають на обґрунтування рішень про вибір типу структури управління.

1. Інформація та її роль в управлінських процесах

Інформація - це відомості про навколишній світ, процеси, що в ньому відбуваються, про події, ситуації, чиюсь діяльність, що їх сприймають людина і живі організми, керуючі машини та інші системи.

Управлінська інформація - це сукупність необхідних нових та інших сучасних та репрезентативних даних, які сприятимуть якісному вирішенню управлінських рішень та управлінської діяльності.

Інформація являє собою основу процесу управління, оскільки вона сама містить відомості, необхідні для оцінки ситуації та прийняття управлінського рішення. Будь-яке управління передбачає вплив на об'єкт, який здійснюється видаванням управлінських команд розроблених на основі аналізу наявних інформаційних характеристик ситуації. Відсутність інформації не дозволяє керівникові здійснювати свідомі та аргументовані дії, оскільки вона служить вихідним матеріалом для теоретичної та практичної діяльності людини, розкриття механізму перетворення можливості в дійсність.

За характером, сферами виникнення, призначенням та формами закріплення інформацію, що використовується в управлінні, поділяють на три великі класи:

1.     Науково-технічна інформація - джерелом виникнення її є результати наукових досліджень вчених та фахівців у різноманітних галузях діяльності. Ці відомості містяться в науково-технічній літературі, патентах, проектно-конструкторській та технологічній документації.

2.     Власне управлінська інформація − виникає безпосередньо в процесі управління. Це планова, нормативна та інша інформація, необхідна для організації управління організацією. Така інформація міститься в господарських договорах, заявках та замовленнях, різноманітних розпорядчих документах.

3.     Обліково-статистична  інформація -  її джерелом є результати  діяльності адміністративно-господарських одиниць. Вона створюється як узагальнення даних про факти та явища, що сталися, відбуваються або можуть відбутися. Фіксується ця інформація у спеціально створених документах (формах), має періодичний характер.

Будь-яка управлінська інформація зазнає ряду операцій:

1.     Передавання інформації - це переміщення її якимось каналом зв'язку від джерела до споживача, основним принципом якого є проходження її найкоротшим шляхом з мінімальними витратами часу і праці. Зворотні переміщення повинні виключатися або обмежуватися, що багато в чому залежить від розміщення структурних елементів системи управління, окремих робочих місць.

2.     Перетворення інформації передбачає аналітико-синтетичне виявлення її змісту та підготовку нової форми (вторинної) інформації. Її мета - надати інформації, зручного для використання вигляду.

3.     Обробка інформації - сукупність різних дій, здійснюваних над наявною інформацією, які приводять до тої чи іншої зміни її виду або характеру подання.

4.     Зберігання інформації полягає в передаванні її в часі забезпеченням незмінності станів матеріального носія інформації. Для зменшення часу пошуку інформації, що зберігається, доцільно  її систематизувати, використовуючи розглянуті класифікаційні ознаки.

5.     Оцінка інформації проводиться для виявлення її придатності в майбутньому використанні.

6.     Використання інформації характеризується доцільністю, оптимальністю та адекватністю, що призводить до ефективного вирішення питання.

7.     Знищення інформації проходить в випадку її забезпечення управління належала людині - працівнику апарату управління з його відносно обмеженими потенційними можливостями. Дальший шлях розвитку інформаційних систем полягає в комплексній, інтегрованій системі організації обробки даних, використанні комп'ютерних технологій.

2. Принцип дії керуючих і аналогових обчислювальних машин

Аналогові обчислювальні машини дуже прості та зручні в експлуатації. Програмування задач для рішення на них, як правило, не трудомістке,  швидкість вирішення завдань змінюється за бажанням оператора і може бути зроблена як завгодно великий, але точність рішення задач дуже низька. Аналогові обчислювальні машини реалізують ідею створення електричного аналога, моделі досліджуваного фізичного або технологічного процесу.

Керуючі обчислювальні машини забезпечують контроль і управління особливо складними, швидко протікають у часі або небезпечними для життя людини технологічними процесами. Електронні керуючі машини обробляють інформацію, що надходить в процесі управління, і впливають допомогою керуючих сигналів на виконавчі органи контрольованого об'єкта.

3. Основні експлуатаційні характеристики сучасної комп'ютерної техніки

Важливими експлуатаційними характеристиками комп'ютера є його продуктивність Р і загальний коефіцієнт ефективності

Який представляє собою відношення його продуктивності до суми вартості самого комп'ютера  і затрати на його експлуатацію за певний період часу Секс. Так як на практиці часто буває важко оцінити затрати на експлуатацію даної моделі комп'ютера, то оцінюють ефективність машини по спрощеній формулі:

Оцінка й співставлення продуктивності різних комп'ютерів представляють собою досить складну проблему, яка по суті не отримала до сих пір задовільного вирішення.

Під продуктивністю комп'ютера можна було б розуміти кількість "обчислювальної роботи", або іншими словами, кількість задач, які виконуються машиною за одиницю часу.

Однак на продуктивність комп'ютера, яка оцінюється по числу вирішених за одиницю часу задач, впливає досить багато факторів, в тому числі і тип задач, стиль програмування і інші особливості програм, логічні можливості системи команд, особливості операційної системи, структура процедур, характеристики і організація оперативної й зовнішньої пам'яті, системи введення-виведення, склад і характер периферійних пристроїв.

В даних умовах оцінка продуктивності по деякому наборі задач застосовується тільки тоді, коли обчислювальна установка (система) призначена для рішення достатньо вузького кола задач.

В даний час продуктивність комп'ютерів загального призначення оцінюється спрощено за виконання деяких сумішей команд, яка формується шляхом аналізу частоти виконання різного роду команд при виконанні програм рішення задач деякого достатньо широкого класу, наприклад, науково-технічних задач чи задач обробки даних. На основі такого аналізу окремим видам команд (операцій) присвоюються певні вагові коефіцієнти. При використанні суміші команд продуктивність комп'ютерів визначається за формулою:

До більш властивих характеристик комп'ютера відносяться:

Число розрядів в машинному слові (впливає на точність обчислень)

Швидкість виконання основних типів команд

Ємкість оперативної пам'яті

Максимальна швидкість передавання інформації між ядром комп'ютера (процесор і ОП) і зовнішніми периферійними пристроями.

Однак приведені вище характеристики представляють собою лише номінальні показники. Вони реалізуються, якщо комп'ютер повністю працездатний, однак існує ще один важливий показник експлуатаційна надійність машини.

Надійність комп'ютера визначається частотою порушень його працездатності із-за відмов і збоїв, затратами часу на їх усунення.

4. Автоматизовані системи управління; основні підсистеми АСУ

Автоматизовані системи управління - людино-машинні відповідні системи, в яких комп'ютер виконує функції збору, зберігання, обробки та видачі інформації, але прийняття оперативного вирішення залишається за людиною. АСУ складається з двох основних частин: функціональної і забезпечувальної. Функціональна частина являє собою комплекс завдань і підсистем, створених для оптимального управління об'єктом. Декомпозиція АСУ на складові її підсистеми проводиться за функціонально-організаційною ознакою з урахуванням діючої структури й особливостей об'єкта управління (типу підприємства, характеру виробництва, діючої системи управління).

5. Роль організаційної техніки у вдосконаленні управлінської праці

Організаційною технікою, або технікою управління прийнято називати сукупність засобів, що використовуються для раціональної організації та автоматизації управлінських робіт з метою підвищення оперативності, ефективності і культури управління.

Механізації, в першу чергу, підлягають бухгалтерський і первинний облік, оперативне керівництво, планові розрахунки, діловодство, облік кадрів, загальне керівництво, господарсько-технічне обслуговування.

Ступінь механізації управлінської праці внаслідок її кооперації є різною. Так, на етапі збору і передачі інформації праця працівників системи управління за своїм змістом є переважно технічною, допоміжною. Вона характеризується повторюваністю і масовістю операцій, що дозволяє ефективно використовувати засоби оргтехніки. На етапі аналізу та обробки інформації переважають логічні операції.

У залежності від характеру роботи з інформацією засоби оргтехніки можна об'єднати в наступні основні групи:

•                засоби виготовлення документів;

Складання документів - один з найбільш масових процесів в апараті управління. Дослідження показують, що витрати на створення документів ручним засобом багаторазово перевищують витрати із застосуванням комплексу технічних засобів.

•                засоби копіювання і множення документів;

  Сучасна копіювально-множна техніка представлена великою кількістю різноманітних пристроїв. У практиці склалося кілька методів копіювання - світлокопіювання, фотокопіювання, термокопіювання, електрографічне копіювання та ін. Найбільш прогресивними методами є електрографія і мікрофільмування. Ефективність мікрофільмування полягає у підвищенні оперативності пошуку інформації, що зберігається, економії (до 90-95%) площі архівних приміщень. Найбільш часто використовуються ксерокси різних модифікацій.

•                засоби обробки інформації;

Машини й устаткування цієї групи засобів механізують роботи, пов'язані з прийомом і обробкою документів. Вони можуть використовуватися окремо, а також поєднуватися у комплекси. Сюди належать пристрої для розкриття і заклеювання конвертів, фальцювальні машини і пристрої, адресувальні і штемпелювальні засоби, засоби скріплення і склеювання документів та ін. В умовах АСУ засоби обробки інформації забезпечують управління ходом рішення задач по заданих алгоритмах і здійснюють обмін інформацією з пристроями введення висновку, із зовнішніми запам'ятовуючими пристроями, з лініями зв'язку. Сюди входять також обчислювальні машини» комплекси і процесори з оперативною пам'яттю різних типів ЕОМ.

•                засоби збереження, групування і пошуку документації;

Практика управління вимагає організації централізованого збереження інформації. Для цієї мети використовується спеціальне устаткування для збереження документів (блоки підвісного збереження, спеціальні шафи, секційні і рухливі стелажі), різного роду комп'ютерні системи.

•                засоби передачі інформації;

Ці засоби повинні забезпечувати передачу інформації, можливість функціонування інших систем управління організацією. Вони належать до основних систем технічної бази управління, що включають системи професійного радіозв'язку (радіостанції радіотелефонія) і радіотелефонні системи; директорські комп'ютери; автоматичні номеронабирачі; автовідповідачі і різного роду селекторні пристрої

•                засоби обчислювальної техніки.

Цю групу засобів складають лічильно-клавішні механічні й електронні машини, Використовуються комп'ютерні лічильно-вирішальні системи.

Четвертий напрямок наукової Організації управлінської праці - нормування праці.

П'ятий напрямок наукової організації управлінської праці - сприятливий режим і умови праці.

Так, продуктивність управлінської праці знаходиться у прямій залежності від стану робочих місць і умов, в яких працює менеджер. Значення розглянутої проблеми підсилюється у зв'язку з появою нових Організацій ринкового типу, коли відбуваються суттєві якісні зміни в системі управління економічними і соціальними процесами.

6. Перспективи розвитку Інтернету

Мережа Internet зростає та вдосконалюється неймовірно швидкими темпами. Причини такого стрімкого зростання її популярності полягають у динамічному розвитку засобів обчислювальної і телекомунікаційної техніки, в постійному вдосконаленні технологій інформаційного обміну, як у глобальному масштабі, так і в рамках самої мережі Internet.

Якщо простежити процес становлення і популяризації технологій інформаційного обміну, що надаються Internet, то неважко помітити, що до певного періоду часу потенціал цієї справді вражаючої своїми можливостями мережі не був затребуваний і гідно використаний. Це пояснюється цілим рядом цілком об'єктивних причин. Ще зовсім недавно для того, щоб отримати повний спектр інформаційних послуг в Internet, користувач повинен був мати:

-       можливість підключення до Internet по високошвидкісних каналах зв'язку в режимі on-line (у режимі прямого доступу);

-       високошвидкісний модем для підключення призначеного для користувача комп'ютера до каналів зв'язку;

-       комп'ютер, що має достатню обчислювальну потужність для організації тривалого обміну даними в режимі on-line;

-       спеціалізоване програмне забезпечення для входу в мережу і організації інформаційної взаємодії з територіально віддаленими комп'ютерами мережі;

-       необхідну базову підготовку і кваліфікацію для роботи в Internet.

Якби темпи розвитку засобів обчислювальної техніки не були такими високими, як в останні роки, то робота в мережі Internet так і залишилася б дорогим задоволенням для обмежених груп професіоналів і університетських вчених.

Однак протягом 90-х років XX сторіччя стався неймовірний підйом в розвитку техніки і технологій інформаційного обміну. Були розроблені принципово нові високошвидкісні 32-розрядні мікропроцесори для персональних комп'ютерів. На ринку програмних продуктів з'явилися нові багатозадачні 32-розрядні операційні системи з дружнім графічним інтерфейсом. Все це, у свою чергу, дозволило розробити і впровадити принципово нові форми інформаційного обслуговування в самій мережі Internet.

Результат не довелося чекати довго. В останні роки на ринку інформаційних і телекомунікаційних технологій спостерігається неймовірний інтерес до всього, що так чи інакше пов'язано з Internet. Більше того, Internet-технології самі чинять істотний вплив на розвиток всього спектра сучасних інформаційних технологій, примушуючи виробників програмного та апаратного забезпечення випускати продукцію, спеціально адаптовану до використання в процесах інформаційного обміну в мережі Internet.

Говорячи про перспективи розвитку і вдосконалення Internet-технологій, слід відзначити, що найбільш багатообіцяючим напрямом їх розвитку є продукт Java компанії Sun Microsystems.

Java - це інтерпретована мова програмування, спеціально розрахована для розробки програмних прикладних застосувань у відкритому мережному середовищі. В останні роки мова Java набуває все більшої популярності, практично всі спеціалізовані Internet-навігатори містять у своєму складі вбудовану підтримку Java. Наявність такої мови програмування потенційно зможе вирішити ряд найбільш істотних проблем і зняти деякі обмеження, що є в системі WWW, а саме: відсутність достатнього рівня інтерактивності, контроль вигляду електронного документа, набір стандартних форматів вбудованої графіки та інших мультимедійних об'єктів.

7.Роль організаційних структур в управлінні

Організаційна структура являє собою внутрішньо системний порядок, форму організаційних відносин і елементів. Вона створюється суб'єктом управління для оптимізації зв'язків і відносин.

Організаційна структура завжди формальна і закріплена правовими нормами. В них відображаються всі її основні характеристики й елементи, а саме:

-       поділ (спеціалізація) праці за посадами (директор, начальник цеху, майстер);
групування посад за підрозділами (відділ, бюро);

-       склад посад і підрозділів (інженер-конструктор, економіст);

-       компетенція та ієрархія посад (директор, головний інженер, головний конструктор, конструктор та ін.);

-       порядок зв'язків між посадами, підрозділами.

Створюється організаційна структура завжди свідомо, виходячи з цілей і функцій системи, умов діяльності виробництва. Вона використовується як засіб приведення системи у відповідність з цілями й умовами діяльності. Організаційна структура управління залежить найперше від виробничої структури, котра, в свою чергу, зумовлена спеціалізацією і масштабами виробництва, рівнем використовуваної техніки і технології, формами організації праці й ступенем розвитку комерційних відносин.

Організаційна структура управління по суті є одним з елементів механізму господарювання; вона відображає насамперед процеси виробничо-економічного характеру і повинна відповідати інтересам розвитку виробництва. Загальна структура управління підприємством (об'єднанням) має декілька рівнів управління, які відображають ієрархію суб'єкта управління.
Раніше вважалося, що структура буде ідеальною, якщо чітко розподілити права й обов'язки на всіх рівнях управління, детально регламентувати завдання структурних підрозділів і завдання конкретних працівників, якщо реалізація управлінської діяльності здійснюється згідно з формальними правилами й інструкціями, а працівники організації - висококваліфіковані спеціалісти, що керуються у своїй роботі інтересами справи.

Вимоги до формування організаційної структури управління
Ефективність організаційної структури управління, яка в кінцевому підсумку виявляється в успішному (рентабельному) функціонуванні підприємства, може бути досягнута за умови, що при її формуванні дотримуються таких вимог:

1) чітко формулюється мета підприємства;

2) досягається максимальна простота структури.

Чим простіше й чіткіше побудована структура, тим легше персоналу зрозуміти своє місце в ній, пристосуватися до даної форми управління: і брати активну участь у реалізації цілей підприємства;

3) забезпечується, чітка передача, інформації і відповідний зворотний зв'язок;

4) встановлюється єдина підлеглість. Одержання наказу або розпорядження тільки від одного начальника - необхідна умова єдності дій, координації сил, поєднання зусиль. Подвійне командування не тільки зайве, а й шкідливе;

5) обмежується кількість підлеглих. Норма управління визначається діапазоном контролю, який залежить від; типу виробництва, його складності;

6) обмежується кількість ланок управління: чим їх більше, тим довше йде інформація знизу вверх і розпорядження зверху вниз, чим більше можливостей перекручування їх у процесі передачі;

7) чітко розрізняються і координуються функції лінійного керівництва і функціональних служб;

8) вищим керівництвом координується відповідальність служб.
8. Переваги і недоліки лінійної і функціональної структури управління

Переваги та недоліки лінійних організаційних структур управління

Переваги

Недоліки

1. Встановлення чітких і простих зв'язків між підрозділами. 2. Єдність і чіткість розпоряджень. 3. Узгодженість дій виконавців. 4.Підвищення відповідальності керівника за результати діяльності очолюваного підрозділу. 5. Оперативність у прийнятті рішень. 6. Отримання виконавцями пов'язаних між собою розпоряджень і завдань, забезпечених ресурсами. 7. Особиста відповідальність керівника за кінцеві результати діяльності свого підрозділу.

1. Високі вимоги до керівника, який повинен мати різнобічні знання і досвід з усіх функцій управління та сфер діяльності, що, в свою чергу, обмежує його можливості щодо ефективного управління організацією. 2.Перевантаження інформацією, великий потік документації, безліч контактів з підлеглими, вищими та суміжними організаціями. 3. Відсутність спеціалістів з окремих функцій управління. 4. Невідповідність зростаючим вимогам сучасного виробництва.

Переваги та недоліки функціональних організаційних структур управління

Переваги

Недоліки

1. Висока компетентність спеціалістів, які відповідають за здійснення конкретних функцій. 2. Розширення можливостей лінійних керівників у питаннях стратегічного управління виробництвом шляхом надання ряду функцій спеціалізованим ланкам. 3.Можливість централізованого контролю стратегічних результатів. 4. Відповідність структури обраній стратегії. 5.Більш ефективне управління підрозділами з повторюваними завданнями. 6. Висока адаптивність до вимог зовнішнього середовища.

1. Труднощі у підтримці постійних взаємозв'язків між різними функціональними службами. 2. Відсутність взаєморозуміння та єдності дій між працівниками функціональних служб різних виробничих дільниць підприємства. 3. Зменшення рівня відповідальності виконавців за роботу через подвійне підпорядкування. 4.Порушення принципу єдиноначальності. 5.Виникнення проблеми функціональної координації, можливість виникнення суперництва, конфліктів. 6. Формування вузької точки зору менеджменту та вироблення дрібних, часткових рішень. 7. Перенесення відповідальності за прибуток на вищі рівні управління. 8. Наявність випадків неправильного визначення пріоритетів організації функціональними спеціалістами.

9. Особливості проходження інформації в різних організаційних структурах

До інформації належать усі види відомостей, повідомлень (усні, письмові, графічні тощо) і знань, потрібних для реалізації функцій менеджменту. Будь-яка за змістом інформація існує у формі різних її матеріальних носіїв (у вигляді електричних імпульсів, усної мови, магнітного запису, показань лічильників, письмових документів, перфокарт та ін.) Для управління найбільше значення має інформація, зафіксована на постійних носіях, насамперед у вигляді різних паперових документів, магнітних стрічок, барабанів, перфокарт і перфострічок. Інформацію передають організовано (формально) і стихійно (неформально).

Так, періодичні звіти за визначеною формою становлять організований зворотний зв'язок, а стихійне поширення чуток - неформальні канали зв'язку між людьми.

Теорія інформації, основи якої були сформовані К. Шеноном, застосовується для визначення швидкості, з якою можна передавати інформацію каналами зв'язку. На швидкість передачі інформації впливають джерело сигналу (дискретний або безперервний сигнал), характеристики каналу зв'язку (його пропускна здатність) і шуму.

10. Фактори, що впливають на обґрунтування рішень про вибір типу структури управління

1. Співвідношення доходів і витрат від використання повноважень. Збільшення суми витрат зазвичай означає тенденцію до централізації на вищих рівнях.

2. Оперативність застосування повноважень. У разі, коли рішення якого-небудь питання не терпить зволікання, доцільно передати повноваження у прийнятті рішень з вищих рівнів на нижчі, для забезпечення необхідної оперативності прийняття рішень.

3. Необхідна ступінь координації в роботі. Для забезпечення необхідного ступеня координації між управлінськими структурами або в межах однієї управлінської одиниці вимагається зосередження повноважень щодо прийняття рішень при вищій посаді в цій одиниці, що здійснює процес координації.

4. Рівень кваліфікації працівників та довіру до них. При наявності високого рівня кваліфікації посилюється тенденція в делегуванні повноважень, до децентралізації.

5. Місця виконання роботи. Повноваження в прийнятті рішень залежать від виконання певних обов'язків, які пов'язані з певним методом в географічному плані. У разі централізованого виконання можлива централізація влади. У разі розподілу робіт по філіях, що знаходяться в різних географічних районах, необхідно розподіл повноважень і децентралізація в прийнятті рішень, так як адміністрація філії, наприклад, краще знає умови виконання роботи і може прийняти відповідне рішення. Таким чином, чим більше масштаб підрозділів, тим вище ступінь централізації, чим більше територіальна роз'єднаність, тим нижче ступінь централізації.

6. Прагнення керівництва до формування другого ряду керівників. Децентралізація та делегування повноважень підлеглим мають такі позитивні риси, як підвищення їх досвіду і майстерності, підвищення морального духу у результаті усвідомлення важливості роботи, вироблення здатності вирішувати завдання в різних умовах, заохочення ініціативи і творчості, посилення самоконтролю. Все це сприяє підготовці другого ряду керівників, які можуть зайняти вакантні посади. Разом з тим тут існує небезпека, яка виражена в законі Паркінсона: "Кількість службовців і обсяг роботи цілком не зв'язані між собою. Приріст числа службовців не зміниться від того, чи зменшилася, збільшилася або взагалі зникло кількість справ. Чиновники прагнуть множити підлеглих, а не суперників. Чиновники створюють роботу один для одного".

7. Організаційно-правова форма підприємства. Наприклад, у державних організаціях централізований метод розподілу повноважень залежить від відповідного міністерства або від інтересу вищої адміністрації, що в більшості випадків веде до надмірної централізації влади.

8. Можливості контролю над підлеглими. Делегування керівником деяких повноважень підлеглим передбачає його відповідальність за здійснення постійного контролю по виконанню обов'язків. Наявність ефективної системи контролю полегшує це завдання керівника і дозволяє більш широко делегувати повноваження своїм підлеглим, що веде до децентралізації влади.

9. Характер керівника. Якщо керівнику властиві деспотизм і сваволя, то в цьому випадку переважає тенденція до централізації влади. Безсумнівно, цей фактор має негативний вплив у розподілі повноважень. При цьому повноваження розподіляються виходячи з особистих інтересів, без урахування інтересів і умов роботи, що є причиною неефективного функціонування системи управління.

10. Наявність ефективної системи координації, комунікацій, обміну інформацією та прийняття рішень з використанням комп'ютерної техніки. Ефективність такої системи сприяє зміцненню тенденції до централізації прийняття рішень.

11. Зовнішні фактори. Зовнішні фактори, на фоні яких здійснюється діяльність організації, такі як економічна система, закони, соціальне становище та інші.

12. Рівень розвитку колективних форм організації і стимулювання праці. Це виражається в укрупнення об'єктів нормування, планування, обліку, контролю і т. д. Чим вищий рівень, тим нижче ступінь централізації.

13. Рівень розвитку господарської самостійності виробничих та адміністративних підрозділів. Чим повніше ця самостійність, тим нижче ступінь централізації.

Структура системи управління якістю ВНЗ засобами хмарного ресурсу word online:

https://onedrive.live.com/view.aspx?cid=9aa9fed528c3ae25&page=view&resid=9AA9FED528C3AE25!106&parId=9AA9FED528C3AE25!105&app=Word&wacqt=undefined

Електронна таблиця із назвою структурних компонент системи управління якістю ВНЗ та відповідними коефіцієнтами ідеальної структури  засобами хмарного ресурсу excel online:

https://onedrive.live.com/edit.aspx?cid=9aa9fed528c3ae25&page=view&resid=9AA9FED528C3AE25!107&parId=9AA9FED528C3AE25!105&app=Excel&wacqt=undefined